Головна 
В саквояж тренеру Управління часом Тактика
В саквояж тренеру Управління часом Тактика
П'ятниця, 16 березня 2012 15:58
Тактика
Епіграф.
- Я працюю з ранку до вечора!
- А коли ж ви думаєте?
(Діалог між молодим фізиком і геніальним Резерфордом)
Ви могли бачити це по телебаченню, чути про це по радіо чи з газет, але в цей раз щорічний світовий чемпіонат проводився в британській Колумбії. Фіналістами були канадець і норвежець.
Їх завдання було таке. Кожному з них відводилася певна ділянка лісу. Переможцем ставав той, хто зміг би повалити найбільшу кількість дерев з 8 ранку до четвертої години дня.
В 8:00 ранку пролунав свисток і два лісоруби зайняли свої позиції. Вони рубали дерево за деревом, поки канадець не почув, що норвежець зупинився. Зрозумівши, що це його шанс, канадець подвоїв свої зусилля.
В 9:00 канадець почув, що норвежець знову взявся за роботу. І знову вони працювали майже синхронно, як раптом за десять хвилин десята канадець почув, що норвежець знову зупинився. І знову канадець взявся за роботу, бажаючи скористатися слабкістю противника.
В 10:00 норвежець знову включився в роботу. Поки без десяти одинадцятої він ненадовго не перервався. З все зростаючим почуттям радості канадець продовжив роботу в тому ж ритмі, вже відчуваючи запах перемоги.
І так тривало цілий день. Щогодини норвежець зупинявся на десять хвилин, а канадець продовжував роботу. Коли пролунав сигнал про кінця змагання, рівно о 4:00 пополудні, канадець був абсолютно впевнений, що приз у нього в кишені.
Ви можете собі уявити, як він здивувався, дізнавшись, що програв.
- Як це вийшло? - Запитав він норвежця. - Щогодини я чув, як ти на десять хвилин припиняєш роботу. Як, чорт тебе забирай, ти примудрився нарубати більше деревини, ніж я? Це неможливо.
- Насправді все дуже просто, - прямо відповів норвежець. - Щогодини я зупинявся на десять хвилин. І в той час як ти продовжував рубати ліс, я точив свою сокиру.
- Я працюю з ранку до вечора!
- А коли ж ви думаєте?
(Діалог між молодим фізиком і геніальним Резерфордом)
Ви могли бачити це по телебаченню, чути про це по радіо чи з газет, але в цей раз щорічний світовий чемпіонат проводився в британській Колумбії. Фіналістами були канадець і норвежець.
Їх завдання було таке. Кожному з них відводилася певна ділянка лісу. Переможцем ставав той, хто зміг би повалити найбільшу кількість дерев з 8 ранку до четвертої години дня.
В 8:00 ранку пролунав свисток і два лісоруби зайняли свої позиції. Вони рубали дерево за деревом, поки канадець не почув, що норвежець зупинився. Зрозумівши, що це його шанс, канадець подвоїв свої зусилля.
В 9:00 канадець почув, що норвежець знову взявся за роботу. І знову вони працювали майже синхронно, як раптом за десять хвилин десята канадець почув, що норвежець знову зупинився. І знову канадець взявся за роботу, бажаючи скористатися слабкістю противника.
В 10:00 норвежець знову включився в роботу. Поки без десяти одинадцятої він ненадовго не перервався. З все зростаючим почуттям радості канадець продовжив роботу в тому ж ритмі, вже відчуваючи запах перемоги.
І так тривало цілий день. Щогодини норвежець зупинявся на десять хвилин, а канадець продовжував роботу. Коли пролунав сигнал про кінця змагання, рівно о 4:00 пополудні, канадець був абсолютно впевнений, що приз у нього в кишені.
Ви можете собі уявити, як він здивувався, дізнавшись, що програв.
- Як це вийшло? - Запитав він норвежця. - Щогодини я чув, як ти на десять хвилин припиняєш роботу. Як, чорт тебе забирай, ти примудрився нарубати більше деревини, ніж я? Це неможливо.
- Насправді все дуже просто, - прямо відповів норвежець. - Щогодини я зупинявся на десять хвилин. І в той час як ти продовжував рубати ліс, я точив свою сокиру.