Притча «Як перестати ображати та ображатися»

Учень запитав вчителя:
- Ти такий мудрий. Ти завжди в гарному настрої, ніколи не злишся. Допоможи і мені бути таким.
Вчитель погодився і попросив учня принести картоплю та прозорий пакет.
її боку напиши своє ім'я, з іншого ім'я людини, з якою стався конфлікт, і поклади цю картоплю в пакет.
- І це все? - Здивовано запитав учень.
- Ні, - відповів вчитель. Ти повинен завжди цей мішок носити з собою. І кожен раз, коли на когось образишся, додавати в нього картоплю. Учень погодився.
Пройшов якийсь час. Пакет учня поповнився ще декілька картоплин і став уже досить важким. Його дуже незручно було завжди носити з собою. До того ж ту картоплю, що він поклав на самому початку стала зіпсованою. Вона вкрилася слизьким гидким нальотом, деяка проросла, деяка зацвіла і стала видавати різкий неприємний запах. Учень прийшов до вчителя і сказав:
- Це вже неможливо носити з собою. По-перше пакет занадто важкий, а по-друге картопля зіпсувалася. Запропонуй щось інше.
Але вчитель відповів:
- Те ж саме, відбувається і в тебе в душі. Коли ти, на кого-небудь злишся, ображаєшся, то в тебе в душі з'являється важкий камінь. Просто ти це відразу не помічаєш. Потім каменів стає все більше. Вчинки перетворюються на звички, звички - в характер, який породжує смердючі пороки. І про це вантаж дуже легко забути, адже він надто важкий, щоб носити його постійно з собою. Я дав тобі можливість поспостерігати весь цей процес з боку. Кожен раз, коли ти вирішиш образитися або, навпаки, образити когось, подумай, чи потрібен тобі цей камінь.