Розподіл обов'язків

«Я більше не можу! Мої обов'язки - це гори, які я вже не в змозі зрушити з місця.
Вранці мені треба будити тебе, віддавати розпорядження по господарству, вибивати килими, дивитися за дітьми,
ходити на базар за покупками, до вечора готувати твій улюблений плов та ще балувати тебе вночі ». Так говорила дружина своєму чоловікові.
Обдивляючись курячу ніжку, чоловік сказав тільки: «А що тут особливого? Всі жінки роблять те ж, що й ти. Тобі нема на що скаржитися.
Поки я працюю, ти відсиджуєшся дому ». - «Ох, - продовжувала голосити дружина, - якщо б ти став хоч трошки допомагати мені».
Рухомий великодушністю чоловік погодився нарешті на таку пропозицію: дружина буде відповідати за все, що відбувається в будинку,
а він за все те, що поза домом. Розподіливши так свої обов'язки, подружжя тривалий час жили в мирі та злагоді.
Одного разу чоловік сидів з друзями в кав'ярні після вдало зробленої покупки і з задоволенням курив кальян.
Раптом туди увірвався сусід і в хвилюванні крикнув: «Біжи швидше, твій будинок горить!» Чоловік продовжував з насолодою потягувати з мундштука
і виголосив із завидною холоднокровністю: «Будь такий добрий, скажи моїй дружині: адже в кінці кінців вона відповідає за все, що відбувається в будинку,
я ж тільки за службу поза будинком ».