Версія для друку
П'ятниця, 16 березня 2012 15:47

Сліди на піску

Якось раз одному чоловіку приснився сон. Йому снилося, ніби він йде піщаним берегом, а поруч з ним - Господь. На небі миготіли картини з його життя, і після кожної з них він помічав на піску два ланцюжки слідів: один - від його ніг, інший - від ніг Господа.

Коли перед ним промайнула остання картина з його життя, він озирнувся на сліди на піску. І побачив, що часто уздовж його життєвого шляху тягся лише один ланцюжок слідів. Помітив він також, що це були найважчі і нещасні часи в його житті.

Він сильно засмутився і став питати Господа:

- Не ти чи говорив мені: якщо піду шляхом твоїм, ти не залишиш мене. Але я помітив, що у найважчі часи мого життя лише один ланцюжок слідів тягся по піску. Чому ж ти залишав мене, коли я найбільше потребував тебе?

Господь відповів:

- Моє миле, миле дитя. Я люблю тебе і ніколи тебе не покину. Коли були у твоєму житті горе і випробування, лише один ланцюжок слідів тягся по дорозі. Тому що в ті часи я ніс тебе на руках.
Читати 692 разів